Мабуть, хоч раз у житті ми всі ставили собі питання: «Як збудувати кар’єру?». Утім, готової відповіді на нього немає. У кожного свій шлях: хтось може працювати на одному місці все життя, а хтось — перебувати в постійному пошуку роботи мрії. Це зовсім не означає, що так правильно, а так — ні. Чи знаєте ви, приміром, що кар’єра може бути не лише вертикальною, а й горизонтальною, діагональною, зигзагоподібною і навіть через слеш або у формі різних літер? Може бути корпоративною або креативною, у проєктному і віддаленому форматі. Одне слово — будь-якою! І в кожному разі — абсолютно повноцінною. У цій книжці авторки говорять про те, як розібратися в собі, і не лише наводять інструменти для кар’єрного розвитку, дають поради, які дозволять почуватися щасливішими в роботі, а й діляться історіями людей, які своїм прикладом показують, що наша кар’єра в наших руках.

Анна Мазур — засновниця та виконавча директорка кар’єрного порталу Happy Monday, запрошена викладачка бізнес-школи МІМ, спікерка TEDxLviv. Більше 10 років працює з питаннями професійної реалізації та працевлаштування людей різного віку і фаху.

Настя Пасенко — редакторка онлайн-медіа кар’єрного порталу Happy Monday, копірайтерка. Закохана в тексти й працює з ними все своє професійне життя.

Коли я нарешті висплюся? Це питання ми ставимо собі роками, переконуючи самих себе в тому, що ось уже незабаром ­(після школи/іспитів/роботи/на старості) налагодимо цей процес. Переконуємо себе так, наче в цьому є щось складне, а у нас — необмежений запас часу. Погані й гарні новини разом: часу в нас мало, але, на щастя, у наших біологічних ритмах немає жодної магії. Сон і біологічний годинник, за яким ми живемо, — хай які складні в роботі механізми, та все ж їх можна налаштувати. Достатньо лише зрозуміти, як усе це працює. Саме ці процеси у книжці «Коли я нарешті висплюся? Як засинати і прокидатися із задоволенням» пояснюють біологині Ольга Маслова та Ніка Бєльська.

Авторки описують, як працюють біологічний годинник і цир­кадні ритми, що таке хронотипи, як налагодити режим сну в дорослих і дітей та чи варто спати вдень.

Чому не варто змушувати сов прокидатися о п’ятій та навіщо жайворонки «підриваються» з першим промінням сонця? Як побороти джетлаг, чому на ніч хочеться з’їсти тортик і навіщо вам у спальні суцільна темрява? Про все це розповідають Ольга та Ніка, які не лише розвіюють міфи, а й за допомогою практичних вправ показують, як зробити так, щоб усі ми нарешті виспалися.

Ольга Маслова — кандидатка біологічних наук, засновниця науково-популярної ініціативи Nobilitet, ведуча передачі «Наука як по маслу» на Громадському радіо, співавторка жіночого календаря Solomia Today, консультує інноваційні, наукові та освітні проекти.

Ніка Бєльська — консультантка зі сну та лайфстайлу здорового довголіття, викладачка йоги та медитації каліфорнійської школи. За освітою — генетик зі спеціалізацією на генетиці довгожителів України.

Обидві авторки є тренерками проекту «Школа довголіття», що присвячений здоровому способу життя без перегинів.

Гуляючи Києвом, легко впізнати численні локації, описані в поемах і романах початку ХХ століття. Десь змінилися номери помешкань, по-новому пофарбовані фасади, іноді інші назви вулиць, але якщо придивитися, то можна уявити, як у «Льоху мистецтв» на Городецького сиділи за одним столом Тичина й Курбас, трохи далі, в кабінеті Підмогильного, збирався чи не весь мистецький Київ, а в підвалі готелю «Континенталь» зустрічалися за кавою непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні «марсіани», і в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев’ятка.

Нова книжка Віри Агеєвої — це мандрівка літературним Києвом початку ХХ століття. Авторка покаже Київ очима авангардних художників, бунтівних емансипанток, богемних поетів, Київ, у якому жили й творили, попри все, що відбувалося довкола, Київ, який вистояв, уберігши свою історію та майбуття.

Віра Агеєва — професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Лауреатка Шевченківської премії.

Авторка книжок «За лаштунками імперії», «Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму», «Поетика парадокса: інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича», «Апологія модерну: обрис ХХ віку», «Дороги й середохрестя», «Візерунок на камені. Микола Бажан: життєпис (не)радянського поета» та ін.

“Сніданок у Тіффані” Трумена Капоте – це захоплюючий роман, який знайомить читачів із чарівною та загадковою Голлі Голайтлі. Живучи в Нью-Йорку 1940-х років, Голлі веде життя світської левиці, мріючи про краще майбутнє та шукаючи своє місце у світі.

Її історія, повна гумору, меланхолії та несподіваних поворотів, розкривається через очі сусіда та друга, який закохується в її непередбачувану натуру. Ця книга є не лише портретом епохи, але й дослідженням тем самотності, кохання та прагненнь.

Початково Camino de Santiago — це проща, мережа доріг, які ведуть до мощей апостола Якова. Втім цей шлях уже давно став чимось більшим. Ступаючи на дорогу, ти ніколи не знатимеш, що чекатиме попереду: які зустрічі та випробування, та й, зрештою, що саме побачиш наприкінці. Ця невизначеність і є частиною магії Каміно, заради якої люди вирушають у дорогу.

«Найкраща книжка про Каміно» — це історія дороги з тисячею імен та тисячею облич. Початок однієї історії стає кінцівкою для іншої, і навпаки, тут зустрічаються давні друзі та незнайомці, люди закохуються і приймають доленосні рішення, інколи — когось знаходять чи втрачають. Та хай скільки подій відбулося на цьому Шляху, хай у який  спосіб ви його долали: пішки чи на велосипеді, в компанії чи на самоті — ця дорога ніколи не закінчується. Зробивши перший крок, людина все подальше життя проводить у пошуках, бо справжнє паломництво веде не до конкретної точки, воно спрямоване всередину вас самих.

Роман-репортаж Максима Беспалова — це химерне поєднання реальних і вигаданих історій, що вибагливо переплітаються та складають єдиний візерунок, історію, що починається з першого кроку на Шляху святого Якова. «Я не знаю жодної людини, яка вийшла на Шлях святого Якова, аби просто прогулятися, — пише Максим. — На цій дорозі кожен щось шукає, проте шукає щось своє, особливе. Чи особливу. Чи особливого. Дехто справді знаходить».

Максим Беспалов — мандрівник і письменник.

Побував у 70 країнах світу, частину з яких описав у власних книжках. Так, у книжці «Усе, що ви знаєте про Ірландію, — правда, але…» — змальовує історію Смарагдового півострова, а у книжці «Український Шпіцберген. Ведмеді, вугілля та комунізм» — історію й сьогодення Арктичного архіпелагу.

Упродовж тривалого часу гриби вважали чимось на кшталт рослин (так, найчастіше вони сидять на одному місці, не нявкають і їсти не просять), а деякі види навіть зараховували до тварин і мінералів. Що ж, усі помилялися. Гриби — це просто гриби.

Насправді все, звісно, складніше. І про це у своїй новій книжці розповідає ботанік Олексій Коваленко.  Що спільного у Плінія Старшого і глив? Які гриби із собою носила «снігова людина»? Танцювальна чума, полювання на відьом і як до всього цього причетні гриби? Скільки коштує найдорожчий гриб у світі та як гриби долучилися до картопляного голоду в Європі? Які гриби росли на стінах 4-го енергоблока та хто згубив австралійських спортсменів?

А ще автор розповість про ЛСД і псилоцибін, печериці, що ніякі не шампіньйони, як вашій ранковій чашці кави загрожує паразитичний гриб, чи можна створити з грибів мʼясо та що таке той чайний гриб.

Це історія про гриби та їхню роль у житті нашої планети, бо якось уже так склалося, що на Землі неважко знайти місця зростання грибів – складніше знайти місце, де їх не існує.

Олексій Коваленко — автор книжок «Фрукти проти овочів» і «Рослини-прибульці». Працює в Національному науково-природничому музеї НАН України.

Популяризує ботаніку — веде блог і YouTube-канал «Довколаботаніка», сторінку «Ботанік у кедах», пише для фейсбук-сторінки природничого музею, де розповідає про плазунів, яблука, мінерали й динозаврів.

“Поклик Ктулгу” Говарда Лавкрафта – це класичне оповідання в жанрі жахів, що занурює читача у світ давніх таємниць і космічного жаху.
⠀

Розповідь ведеться від імені чоловіка, який знаходить записи свого покійного дядька, дослідника окультного. Ці записи відкривають перед ним існування таємничого культу, що поклоняється давньому божеству Ктулху, яке дрімає у підводному місті Р’льєх. Лавкрафт майстерно створює атмосферу невідомості та страху перед незбагненним, роблячи “Поклик Ктулгу” незабутнім твором, який задає тон усій міфології Лавкрафта.
⠀

• Від автора бестселерів «Ігри, у які грають люди» та «Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі»
• Провокативне дослідження

Те, про що соромляться говорити, і те, чим бодай раз у житті займався чи не кожен з мільярдного населення планети. Такий природний та важливий процес, що забезпечує виживання живих істот. Власне, процес, що й творить саме життя. Його називають по-різному і займаються ним по-різному. Один з найулюбленіших способів відтворення живих організмів — секс. Здається, у цьому питанні все просто і все відомо. Але чому й досі цей аспект існування огорнений міфами, табу та стереотипами?
Відомий американський психолог і психіатр, доктор медицини Ерік Берн переверне усталені уявлення про ігри, у які грають у ліжку. Ви зрозумієте, що дотепер нічого не знали про секс. Де ховається «жіноча» та «чоловіча» сила і чи існує вона взагалі, як «користуватися» статевими органами, механізми збудження та «інструкції з користування» власним тілом, секс по дружбі, або вплив статевого життя на наші стосунки з оточенням, польоти в космос та оргазм — чому це вдається одиницям? І чи насправді є щось спільне між сексом та коханням?
Захопливе та провокативне дослідження, що зазирає під ковдру та демонструє всю голу правду про секс.