Сьогодні багато критиків називають В. Ґ. Зебальда одним із найвизначніших та найталановитіших німецькомовних романістів кінця ХХ — поч. ХХІ століття. Його роман «Кільця Сатурна. Одне англійське паломництво», вперше опублікований у 1995 році, створений у типовій для автора манері, яка поєднує художній вимисел із вдумливою історико-культурологічною й філософською есеїстикою, витворюючи неповторну, надзвичайно поетичну оповідь про багатство культурних ландшафтів Європи та світу, які тисячами ниток вплітаються в долю окремих людей, регіонів та цілих народів.

Зовнішній, сюжетний контур роману творить фіктивна подорож головного протагоніста східно-англійським графством Саффолк, яка окремими широкими мазками відтворює історію цього регіону, однак, як завжди у Зебальда, ця історія постає перед читачем не як абстрактна, безособова історія великих наративів та визначних дат, а як сукупність локальних, особистих, «банальних» історій окремих людей, будинків, місцевостей, творів мистецтва і епох, та передусім роман Зебальда є філософською притчею про складну «діалектику» стосунків між простором, часом і людською пам’яттю, а також про здатність простору зберігати в собі сліди минулого, які слугують для людини своєрідними вказівниками і допомагають їй олюднювати простір та розуміти свій світ і світ інших людей.

Книга «29 століть. Віднайдена історія вина в Україні» — це український нонфікшн від Анни Євгенії Янченко, сомельє, винної експертки, культурологині, авторки книги «Вино без правил» та викладачки винної школи WSET. Авторка провела вичерпне дослідження історії виноробства та культури споживання вина, щоб представити читачам хроніку формування мистецтва ароматики й смаку.

• Під час роботи над книгою було опрацьовано близько 800 текстів: записи етнографічних експедицій, щоденники дослідників, літописи, мемуари, збірки літературних творів.
• Для аналізу матеріалів Анна Євгенія Янченко заручилася підтримкою фахівців: археологів, істориків та науковців.
• Видання містить інформаційні виноски, що поглиблюють розуміння історичного контексту, а також авторські ілюстрації та комікси.

Забута історія вина

В основу нонфікшну «Віднайдена історія вина в Україні» Анна Євгенія Янченко заклала історичні тексти та документи, найдавніші писемні згадки про вино, нотатки археологічних досліджень і старовинні кулінарні книги. Авторка здійснила ґрунтовне дослідження. Однак попри ґрунтовність, стиль книги — легкий, емоційний і захопливий.

Мандруючи крізь епохи й відвідуючи низку країн, авторка розповідає, як про схожі риси в розвитку різних виноробних країн, так й про відмінності. Чи здогадувались ви, що у розвитку виноробства в Бордо та в Мукачево є спільні риси? Чи знали, що у Львові був свій «винний бум», а гетьмани мали винні погреби та замовляли собі тисячі виноградних лоз? Також дослідниця говорить винні смаки відомих історичних персонажів: Тараса Шевченка, Івана Франка, Миколи Гоголя та Григорія Сковороди. Анна Євгенія Янченко ділиться фактами про вплив козацтва та козацької старшини на виноробну індустрію України. Розповідає про «церковні вина» та про медалі українських вин на міжнародних виставках. Вона не обходить стороною радянський період створення вин та логічно пояснює, звідки брались вина «грушки-яблучка», «чорнила» та «бормотуха» й чому вони мали такий жахливий смак. Окрім цього, в книзі окреслено сучасний стан виноробної галузі України на міжнародній арені та вказано вина, які наразі представляють Україну за кордоном, зокрема в Музеї вина Cité du Vin у Бордо, Франція.

Великий тур сучасними українськими виноробнями

Після довгої мандрівки крізь час і простір Анна Євгенія Янченко пропонує читачам перепочити від історії та насолодитись сучасністю. Завершує книгу розділ «квест виноробнями», у якому описано 23 українські — як великі, так і крафтові — виноробні від Півдня до Півночі та від Заходу до Сходу. Під описом кожної виноробні Анна Євгенія Янченко залишає примітки, де зазначає, які саме напої варто скуштувати в тій чи іншій місцині.

Пропонуємо купити «29 століть. Віднайдена історія вина в Україні» й рушити у навколосвітню подорож крізь віки, розкриваючи таємниці смаків та ароматики.

Коли я нарешті висплюся? Це питання ми ставимо собі роками, переконуючи самих себе в тому, що ось уже незабаром ­(після школи/іспитів/роботи/на старості) налагодимо цей процес. Переконуємо себе так, наче в цьому є щось складне, а у нас — необмежений запас часу. Погані й гарні новини разом: часу в нас мало, але, на щастя, у наших біологічних ритмах немає жодної магії. Сон і біологічний годинник, за яким ми живемо, — хай які складні в роботі механізми, та все ж їх можна налаштувати. Достатньо лише зрозуміти, як усе це працює. Саме ці процеси у книжці «Коли я нарешті висплюся? Як засинати і прокидатися із задоволенням» пояснюють біологині Ольга Маслова та Ніка Бєльська.

Авторки описують, як працюють біологічний годинник і цир­кадні ритми, що таке хронотипи, як налагодити режим сну в дорослих і дітей та чи варто спати вдень.

Чому не варто змушувати сов прокидатися о п’ятій та навіщо жайворонки «підриваються» з першим промінням сонця? Як побороти джетлаг, чому на ніч хочеться з’їсти тортик і навіщо вам у спальні суцільна темрява? Про все це розповідають Ольга та Ніка, які не лише розвіюють міфи, а й за допомогою практичних вправ показують, як зробити так, щоб усі ми нарешті виспалися.

Ольга Маслова — кандидатка біологічних наук, засновниця науково-популярної ініціативи Nobilitet, ведуча передачі «Наука як по маслу» на Громадському радіо, співавторка жіночого календаря Solomia Today, консультує інноваційні, наукові та освітні проекти.

Ніка Бєльська — консультантка зі сну та лайфстайлу здорового довголіття, викладачка йоги та медитації каліфорнійської школи. За освітою — генетик зі спеціалізацією на генетиці довгожителів України.

Обидві авторки є тренерками проекту «Школа довголіття», що присвячений здоровому способу життя без перегинів.

“Коротка історія мистецтва” від Сьюзі Годж дозволяє простежити розвиток західного мистецтва від первісних часів до сьогодення. Книга охоплює розмаїття течій, стилів, технік і матеріалів, які сформували світове мистецтво. Завдяки цьому виданню ви познайомитеся з найвидатнішими представниками різних епох і мистецьких рухів, а також побачите їхні найвідоміші роботи.

Кожне з цих творінь розглянуто в історичному контексті, а короткі біографічні анотації допоможуть краще зрозуміти авторів та їхню творчість.

“Коротка історія фотографії” – це інноваційне введення в світ фотографії, що досліджує історію цього мистецтва через знакові знімки та роботи відомих митців. Від перших експериментів у фотографії на початку 19 століття до сучасної цифрової ери, ця ілюстрована книга допомагає зануритися в ключові жанри, техніки та теми.

Зустріч із французьким структуралізмом та насамперед зі структурною лінгвістикою надала повоєнному психоаналізу нових та потужних імпульсів.

Ця переорієнтація, яка є одночасно поверненням до Фройда та ревізією його текстів, тісно пов’язана із психоаналітиком Жаком Лаканом і його школою. Розроблена в її рамках теорія не лише мала вирішальний, хоч і не беззаперечний вплив на теорію і практику клінічного психоаналізу, а й відкрила нові погляди на культурні та суспільні феномени у контексті несвідомих смислових, семантичних та мотиваційних взаємозв’язків.

Праця «Лакан. Вступ до структурного психоаналізу» відомого австрійського психіатра та психоаналітика Авґуста Руса пропонує детальний розгляд основних понять лаканівського вчення і може слугувати чудовою відправною точкою для ознайомлення з ідеями цього визначного французького психоаналітика.

Гуляючи Києвом, легко впізнати численні локації, описані в поемах і романах початку ХХ століття. Десь змінилися номери помешкань, по-новому пофарбовані фасади, іноді інші назви вулиць, але якщо придивитися, то можна уявити, як у «Льоху мистецтв» на Городецького сиділи за одним столом Тичина й Курбас, трохи далі, в кабінеті Підмогильного, збирався чи не весь мистецький Київ, а в підвалі готелю «Континенталь» зустрічалися за кавою непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні «марсіани», і в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев’ятка.

Нова книжка Віри Агеєвої — це мандрівка літературним Києвом початку ХХ століття. Авторка покаже Київ очима авангардних художників, бунтівних емансипанток, богемних поетів, Київ, у якому жили й творили, попри все, що відбувалося довкола, Київ, який вистояв, уберігши свою історію та майбуття.

Віра Агеєва — професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Лауреатка Шевченківської премії.

Авторка книжок «За лаштунками імперії», «Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму», «Поетика парадокса: інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича», «Апологія модерну: обрис ХХ віку», «Дороги й середохрестя», «Візерунок на камені. Микола Бажан: життєпис (не)радянського поета» та ін.

У найпростішому прочитанні роман «Місто» Валер’яна Підмогильного — це історія амбітного юнака, який переїжджає із села у Київ і будує там нове життя. Його часто порівнюють з героєм «Любого друга» Мопассана й самовпевненими і неперебірливими в засобах  підкорювачами суспільних вершин із сюжетів Бальзака. Однак для Підмогильного це не лише історія кар’єри. Він уписує життя Степана Радченка в історико-культурний контекст тогочасної України.

Маргінал і чужинець Радченко протягом роману цілеспрямовано викшталтовує себе, здобуває освіту, прилучається до інтелектуальної  та творчої еліти. Довколишній світ видається йому дедалі складнішим.

Окрім іншого, роман «Місто», написаний у 1927 році, засвідчував неймовірно важливий здобуток національної революції: повернення урбаністичного простору під українську культурну юрисдикцію. Епоха принизливого самообмеження  в рамках домашньовжиткової рустикальности зосталася позаду, Київ знову ставав осередком потужного мистецького ренесансу.

Тексти звірено за виданням: Підмогильний Валер’ян. Оповідання. Повість. Романи. — К.: Наукова думка, 1991. — (Серія «Бібліотека української літератури»)