“Сніданок у Тіффані” Трумена Капоте – це захоплюючий роман, який знайомить читачів із чарівною та загадковою Голлі Голайтлі. Живучи в Нью-Йорку 1940-х років, Голлі веде життя світської левиці, мріючи про краще майбутнє та шукаючи своє місце у світі.

Її історія, повна гумору, меланхолії та несподіваних поворотів, розкривається через очі сусіда та друга, який закохується в її непередбачувану натуру. Ця книга є не лише портретом епохи, але й дослідженням тем самотності, кохання та прагненнь.

Дівоча честь і розпусні вечорниці. Весілля й обряд «комори». Повсюдні заборони та сороміцькі пісні. Картина того, якими були інтимні стосунки українців, справляє двояке враження, якщо спиратися лише на народний фольклор. Як же все було насправді і як ми кохалися?

У своїй новій книжці етнологиня Ірина Ігнатенко розповідає історію інтимних стосунків в українських традиціях. Яких чоловіків і жінок українці вважали красивими та бажаними, як знайомилися й до яких засобів «зваблення» вдавалися? У що одягалися наші прапрабабусі та як календар релігійних свят впливав на розклад гігієнічних процедур і секс? Які обмеження на інтимні стосунки були навіть у шлюбі? Чому замовчували зради та як по розбитих горщиках визначали майбутню кількість дітей?

Від перших обіймів до першої шлюбної ночі, вагітності, пологів, хвороб і позашлюбних стосунків. Авторка описує тодішнє ставлення до власного тіла й тілесності, особливості весільних обрядів і контрацепції, пологи та заборони.

Ірина Ігнатенко — етнологиня, письменниця, подкастерка, видавчиня; кандидатка історичних наук, доцентка.

Авторка майже 100 наукових і науково-популярних праць, серед яких книжки: «Шлюбно-сімейні стосунки у традиційній культурі українців»,  «Жіноче тіло у традиційній культурі українців», «Чоловіче тіло у традиційній культурі українців: науково-популярне видання», «Етнологія для народу: звичаї, обряди, вірування, свята українців», «Народна медицина та магія українців», «Народна медицина українців Середнього Полісся: традиції та сучасність (на польових етнографічних матеріалах)».

Ведуча й авторка подкасту «Як ми кохалися».

Відкриваючи кожен із семи розділів своєї праці «Як читати Лакана» певною цитатою з корпусу текстів знаменитого французького психоаналітика й застосовуючи її для тлумачення різноманітних філософських, мистецьких та ідеологічних продуктів, Славой Жижек наочно демонструє нам мистецтво читання з Лаканом, водночас, немов умілий фокусник, непомітно перетворюючи його на тлумачення самого Лакана. У центрі уваги словенського філософа, як і в багатьох інших його працях, опиняються людський суб’єкт, його/її децентроване бажання, виміри інтерпасивності й Іншого, а також хитросплетіння супер-еґо й закону, які у нашу пермісивну епоху своєрідного «примусу до насолоди» набувають цілком нового звучання.

Праця Славоя Жижека «Як читати Лакана», що була вперше опублікована в 2006 році як частина знаменитої серії видань про видатних мислителів за загальної редакції британського філософа Саймона Критчлі — це не лише неперевершений вступ до системи думки Жака Лакана, а й пристрасний захист психоаналізу загалом, який сьогодні все частіше опиняється між Сциллою невігластва й обскурантизму та Харибдою надмірно оптимістичного фармакологічного сцієнтизму.