“Наглядати й карати. Народження в’язниці” Мішель Фуко

Книга присвячена жанру візуального мистецтва, який досі переважно залишався поза увагою вітчизняної арткритики, а саме автопортрету як засобу самодослідження й самоконструювання мисткині.

У запропонованих есеях вибір героїнь суб’єктивний, однак сумарно авторка вибудовує певний наскрізний сюжет, який охоплює понад століття візуальних експериментів. Обговорювані роботи — здебільшого графічні й живописні, хоч є тут також і світлини, — із різних причин довгий час не експонувалися й не обговорювалися, тож сьогодні поле для інтерпретацій цих зображень залишається дуже широким, особливо в контексті масового поширення культури селфі у соцмережах.

Введення ж авторкою деяких колізій із власного життя надає есеям неповторного інтимного звучання і перетворює увесь текст на ще одну спробу автопортрета.

Видання міститиме численні кольорові репродукції автопортретів українських художниць, які є малодоступними або й ніколи раніше не публікувалися.