Книга присвячена жанру візуального мистецтва, який досі переважно залишався поза увагою вітчизняної арткритики, а саме автопортрету як засобу самодослідження й самоконструювання мисткині.

У запропонованих есеях вибір героїнь суб’єктивний, однак сумарно авторка вибудовує певний наскрізний сюжет, який охоплює понад століття візуальних експериментів. Обговорювані роботи — здебільшого графічні й живописні, хоч є тут також і світлини, — із різних причин довгий час не експонувалися й не обговорювалися, тож сьогодні поле для інтерпретацій цих зображень залишається дуже широким, особливо в контексті масового поширення культури селфі у соцмережах.

Введення ж авторкою деяких колізій із власного життя надає есеям неповторного інтимного звучання і перетворює увесь текст на ще одну спробу автопортрета.

Видання міститиме численні кольорові репродукції автопортретів українських художниць, які є малодоступними або й ніколи раніше не публікувалися.

Упродовж тривалого часу гриби вважали чимось на кшталт рослин (так, найчастіше вони сидять на одному місці, не нявкають і їсти не просять), а деякі види навіть зараховували до тварин і мінералів. Що ж, усі помилялися. Гриби — це просто гриби.

Насправді все, звісно, складніше. І про це у своїй новій книжці розповідає ботанік Олексій Коваленко.  Що спільного у Плінія Старшого і глив? Які гриби із собою носила «снігова людина»? Танцювальна чума, полювання на відьом і як до всього цього причетні гриби? Скільки коштує найдорожчий гриб у світі та як гриби долучилися до картопляного голоду в Європі? Які гриби росли на стінах 4-го енергоблока та хто згубив австралійських спортсменів?

А ще автор розповість про ЛСД і псилоцибін, печериці, що ніякі не шампіньйони, як вашій ранковій чашці кави загрожує паразитичний гриб, чи можна створити з грибів мʼясо та що таке той чайний гриб.

Це історія про гриби та їхню роль у житті нашої планети, бо якось уже так склалося, що на Землі неважко знайти місця зростання грибів – складніше знайти місце, де їх не існує.

Олексій Коваленко — автор книжок «Фрукти проти овочів» і «Рослини-прибульці». Працює в Національному науково-природничому музеї НАН України.

Популяризує ботаніку — веде блог і YouTube-канал «Довколаботаніка», сторінку «Ботанік у кедах», пише для фейсбук-сторінки природничого музею, де розповідає про плазунів, яблука, мінерали й динозаврів.

“Поклик Ктулгу” Говарда Лавкрафта – це класичне оповідання в жанрі жахів, що занурює читача у світ давніх таємниць і космічного жаху.
⠀

Розповідь ведеться від імені чоловіка, який знаходить записи свого покійного дядька, дослідника окультного. Ці записи відкривають перед ним існування таємничого культу, що поклоняється давньому божеству Ктулху, яке дрімає у підводному місті Р’льєх. Лавкрафт майстерно створює атмосферу невідомості та страху перед незбагненним, роблячи “Поклик Ктулгу” незабутнім твором, який задає тон усій міфології Лавкрафта.
⠀

«Розмови з інтелектуалами» письменника Анатолія Дністрового — результат понад двадцятирічного хобі автора — спілкуватися з відомими українськими та закордонними інтелектуалами, зокрема філософами, істориками, письменниками, перекладачами, художниками, на низку актуальних тем трансформації української культури, громадянського суспільства та гуманітарного поля України.

Виконана в жанрі «інтерв’ю ідей», книжка показує повноцінний ціннісно-смисловий дискурс усієї доби відновлення Незалежності України — інтеграцію до світу західних демократій та відкритого суспільства.

Інтерв’ю були взяті в різних історичних та інтелектуальних контекстах, але можуть «підсвічувати» одне одного, вказуючи на незворотність і дедалі стрімкіший рух українського суспільства, культури, інтелектуального поля до відкритості, різноманітності, діалогічності. Розмови становлять соціологічний зріз свого часу, бо актуалізують ті питання, які стояли і стоять на порядку денному: укріплення суб’єктності України (культури, інтелектуального поля, літератури), подолання постколоніального синдрому, інтенсивніша інтеграція до світу демократії і світової культури.

• Від автора бестселерів «Ігри, у які грають люди» та «Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі»
• Провокативне дослідження

Те, про що соромляться говорити, і те, чим бодай раз у житті займався чи не кожен з мільярдного населення планети. Такий природний та важливий процес, що забезпечує виживання живих істот. Власне, процес, що й творить саме життя. Його називають по-різному і займаються ним по-різному. Один з найулюбленіших способів відтворення живих організмів — секс. Здається, у цьому питанні все просто і все відомо. Але чому й досі цей аспект існування огорнений міфами, табу та стереотипами?
Відомий американський психолог і психіатр, доктор медицини Ерік Берн переверне усталені уявлення про ігри, у які грають у ліжку. Ви зрозумієте, що дотепер нічого не знали про секс. Де ховається «жіноча» та «чоловіча» сила і чи існує вона взагалі, як «користуватися» статевими органами, механізми збудження та «інструкції з користування» власним тілом, секс по дружбі, або вплив статевого життя на наші стосунки з оточенням, польоти в космос та оргазм — чому це вдається одиницям? І чи насправді є щось спільне між сексом та коханням?
Захопливе та провокативне дослідження, що зазирає під ковдру та демонструє всю голу правду про секс.

Дівоча честь і розпусні вечорниці. Весілля й обряд «комори». Повсюдні заборони та сороміцькі пісні. Картина того, якими були інтимні стосунки українців, справляє двояке враження, якщо спиратися лише на народний фольклор. Як же все було насправді і як ми кохалися?

У своїй новій книжці етнологиня Ірина Ігнатенко розповідає історію інтимних стосунків в українських традиціях. Яких чоловіків і жінок українці вважали красивими та бажаними, як знайомилися й до яких засобів «зваблення» вдавалися? У що одягалися наші прапрабабусі та як календар релігійних свят впливав на розклад гігієнічних процедур і секс? Які обмеження на інтимні стосунки були навіть у шлюбі? Чому замовчували зради та як по розбитих горщиках визначали майбутню кількість дітей?

Від перших обіймів до першої шлюбної ночі, вагітності, пологів, хвороб і позашлюбних стосунків. Авторка описує тодішнє ставлення до власного тіла й тілесності, особливості весільних обрядів і контрацепції, пологи та заборони.

Ірина Ігнатенко — етнологиня, письменниця, подкастерка, видавчиня; кандидатка історичних наук, доцентка.

Авторка майже 100 наукових і науково-популярних праць, серед яких книжки: «Шлюбно-сімейні стосунки у традиційній культурі українців»,  «Жіноче тіло у традиційній культурі українців», «Чоловіче тіло у традиційній культурі українців: науково-популярне видання», «Етнологія для народу: звичаї, обряди, вірування, свята українців», «Народна медицина та магія українців», «Народна медицина українців Середнього Полісся: традиції та сучасність (на польових етнографічних матеріалах)».

Ведуча й авторка подкасту «Як ми кохалися».

Драматична і феміністична історія сильної жінки.

Елізабет — геніальна вчена-хімік. На неї чекала блискуча кар’єра. Якби не один чоловік, Келвін, у якого закохалася. Та довго і щасливо не судилося: Келвін гине. Елізабет залишається з маленькою донькою на руках, однак знаходить в собі сили не здатися і стає зіркою популярного кулінарного шоу «Вечеря о шостій».

Завдяки телепрограмі жінка поєднує хімію та приготування оладків на сніданок і має купу прихильників. Але життя, як і наука, непередбачуване. Донька Медлін прагне будь-що дізнатися, яким був її батько. Доля готує Елізабет зустріч із минулим. Вона не тільки повернеться до наукових досліджень, а й дізнається приховану правду про коханого Келвіна.

Те, що впродовж останніх років завдавало нестерпного болю, тепер подарує надію на нове і краще майбутнє.

⠀